Ліцеї і гімназії Києва

Вальдорфская школа “Ступени”

Київській Першій гімназії - 190 років


У такі хвилини захоплений новинами з ніжно коханого “фатерлянда”, він нічого не бачив і не чув, а ми, учні нижчих класів, в числі восьми могли робити все, що нам було бажане. Старий сад, оточений масивними чавунними гратами миколаївських часів, мав багато затишних і недоступних для виховного ока куточків.
(Є на увазі сад, що виходить в тил будівлі Гімназії на Бібіковськом (Шевченко) бульварі, куди переїхала вона в 1857 році. - Авт.) Під огорожею тягнулися густі кущі бузку, жасмину і жовтих акацій; між цими кущами були звивисті, виконані нами ходи, різні загороди, фортеці, курені і вігвами.
Там в якнайглибшій таємниці ми викопували льохи і підземні ходи, схожі на невеликі нори лисиць, де зберігали військові запаси: лук, списи, сарбакани і томагавки.
У один з теплих вечорів, коли старий Козел з незмінною своєю звичкою вже дрімав з дзвоном в руках, а герр Борман сидів абсолютно відокремлений від всього зовнішнього світу величезною газетою, між нами відбувалася запекла битва: американські ковбої воювали з непримиренними ковбоями”.

Дорогий сучасник! Уяви собі, що все це відбувалося в самому центрі нашого міста, тепер такому галасливому! Та і саду вже давним-давно немає. А шкода…

Викладачі Гімназії були в основному не тільки прекрасними вчителями, але і тонкими психологами. Саме завдяки останньому, хороші спогади про них “олівці” зберігали все своє життя. Так, наприклад, вчитель латині (предмет, обов′язковий до вивчення в кожній класичній гімназії) був фанатом своєї справи.
За один неправильний наголос або пропуск цезури він ставив нуль, а іноді і половину нуля - отаку дугу - і говорив: “Для вас і нуль багато”. У клас педагог приходив з скрипкою, щоб акомпанувати ськандовке і гекзаметрам.


Tags: , , , , , ,

Ліцеї та гімназії Київа - історія


Схожі записи

, 0.543 seconds, 1.774 Mb1053